НАША ІСТОРІЯ
Об’єднання Українських Євангельських Баптистських Церков у США (Ukrainian Evangelical Baptist Convention of the US) складається з незалежних помісних церков, з’єднаних любов’ю до Ісуса Христа і до Його Слова, а також спільним бажанням свідчити Благу Вістку в Сполучених Штатах і до краю землі. Головна відповідальність за поширення Євангелії покладається на місцеву церкву вцілому і на кожного її члена особисто. Завданням Управи та різноманітних відділів Конвенції є допомога помісним церквам у виконанні їхньої місіі. Напрямками роботи відділів Конвенції є учнівство, музика, пастирське, місіонерське, молодіжне, жіноче та дитяче служіння, видавництво і медіа-служіння.
Коротка історія Об’єднання Українських Євангельських Баптистських Церков в США
(Ukrainian Evangelical Baptist Convention of the US)
2020 рік знаменує 75-у річницю Об’єднання Українських Євангельських Баптистських Церков у США (UEBC), яке від самого початку було засноване під назвою Українське Місіонерське та Біблійне Товариство (UMBS).
Влітку 1945 року група українських баптистів зустрілась в місті Честер, штат Пенсильванія, для того, щоб обговорити можливості євангелізації українців, які зазнавали утисків від совєтської (радянської) влади і під час Другої Світової Війни опинились в Німеччині. На першій зустрічі були присутніми: Павло Бартків, Іван П’ятковський, Василь Могиляк, Кость Лемцьо, Микола Побігушка та Василь Бартиш.
Після цієї зустрічі 13 та 14 квітня 1946 року в місті Детройт, штат Мічиган, відбулось перше зібрання Українського Місіонерського та Біблійного Товариства.
Першим президентом товариства був обраний Павло Бартків, пастор з Честера, штат Песильніанія, а першим директором – Яків Гомінюк, який невдовзі став директором Українського Біблійного Інституту в місті Саскатун (Канада).
18 червня 1946 року Українське Місіонерське та Біблійне Товариство було офіційно зареєстроване в штаті Іллінойс. В 1953 році назва Українського Місіонерського та Біблійного Товариства (UMBS) була змінена на Об’єднання Українських Євангельських Баптистських Церков у США (UEBC), а Українське Місіонерське та Біблійне Товариство було реорганізоване в місіонерський відділ Об’єднання. На офіційних паперах використовуються дві назви однозначно.
Важливими здобутками Українського Місіонерського та Біблійного Товариства та Об’єднання Українських Євангельських Баптистських Церков у США в минулому столітті були: — заснування біблійних інститутів в Канаді та Аргентині;— видавництво українського журнала «Післанець Правди»;— організація радіопрограм «Голос Євангелії в Україні»;— підтримка служіння 30 помісних українських церков у Сполучених Шатах; — захист та допомога переслідуваним християнам Совєтського Союзу в Організації Об’єднаних націй та перед владою Сполучених Штатів.
Пастор Павло Бартків був незмінним президентом Конвенції на протязі 20 років аж до 1967 року (за винятком одного року з вересня 1960 по вересень 1961, коли президентом був обраний пастор Іван Барчук, а пастор Павло Бартків займав посаду віце-президента Конвенції).
2 вересня 1967 року головою Конвенції був обраний пастор Олекса Гарбузюк з Чикаго, який займав цю посаду до 1971 року. На 26 з’їзді Конвенції 4 вересня 1971 року набула чинності посада генерального секретаря, яку пастор Олекса Гарбузюк займав до 1996 року. Посада президента продовжувала існувавла разом з генеральним секретарем.
На теперішній час статут Об’єднання Українських Євангельських Баптистських Церков у США визначає, що президент Конвенції обирається на чотири роки не більше двох термінів. Посада генерального секретаря була відмінена і знову набула чинності посада президента Конвенції.
Українська Баптистська Церква в Детройті за всю історію існування Конвенції приймала перших два з’їзди. Більше всього з’їздів приймала Українська Баптистська Церква в Чикаго (17) та Українська Євангельська Баптистська Церква в Філадельфії (15). Українська Баптистська Церква міста Честер, яка згодом перемістилася в місто Крум Линн, штат Пенсильванія, приймала 8 з’їздів, Українська Баптистська Церква міста Крум Линн — 6, Перша Українська Євангельська Баптистська Церква міста Мінеаполіс — 4, Українська Баптистська Церква міста Клівленд — 4. Два з’їзди було проведено в Євангельсько-Баптистській Оселі міста Ашфорд, штат Конетикут, в 1978 та 1979 роках.
За останні 30 років щорічні з’їзди проводились в містах: Трентон, штат Нью Джерсі, Левіттаун, штат Пенсильванія, Шарлотт, штат Північна Кароліна, Вайнленд, штат Нью Джерсі, Ланкастер, штат Пенсильванія, Вармінстер, штат Пенсильванія, Норт Порт, штат Флорида та Ричмонд, штат Нью Джерсі, Сакраменто, штат Каліфорнія.
Причина, по якій деякі церкви приймали більше з’їздів, ніж інші, полягає в тому, що меншим (за кількістю членів) церквам було складніше організувати та забезпечувати роботу з’їздів, і саме тому з’їзди проводились почергово — на східному узбережжі та середньому заході Сполучених Штатів.
Варто зазначити, що через величезні відстані між східним та західним узбережжями Сполучених Штатів, українським віруючим, які проживали на заході країни, було складно приїжджати на з’їзди Конвенції, тому українські церкви на західному узбережжі в 1963 році утворили Західне Українське Євангельсько-Баптистське Об’єднання і почали проводити свої власні з’їзди.
В 1953 році українськими баптистами в Сполучених Штатах та Канаді було засноване видавництво «Дорога Правди». Видавництвом було опубліковано більше 50-ти найменувань християнської літератури та співників. Багато виданих книжок були написані пастором Іваном Барчуком та Михайлом Подворняком, головним редактором журналу «Християнський вісник», який видавався у Канаді.
В 1960-х та 1970-х роках розпочалась еміграція українських баптистів до Сполучених Штатів із Південної Америки. Чимало з новоприбулих стали пасторами, музикальними керівниками, вчителями недільних шкіл, хористами та керівниками інших служінь. Двоє з випускників Українського Біблійного Інституту в Обері (Аргентина) були обрані керівниками Конвенції: пастори Іван Ковальчук (1999 – 2005) та Овдій Хрипчук (2005 – 2011).
Деякі українські баптистські церкви в Сполучених Штатах за період існування Конвенції припинили свою діяльність. Це пов’язано, в першу чергу, з тим, що: — члени українських церков похилого віку переходили до вічних небесних осель;— деякі члени церкви, які виходили на пенсію, змінили своє місце проживання; — молодші члени українських церков почали переходити до американських церков, та— деякі молоді українці так ніколи і не приєднались до помісних українських церков.
Серед українських помісних церков, які припинили своє існування, варто згадати церкви в містах Ірвінгтон, штат Нью Джерсі, Хартфорд, штат Конетикут, Детройт, штат Мічиган, Милуокі, штат Висконсин, Лос Анжелос, штат Каліфорнія, Бруклін, штат Нью Йорк, Пітерсбург, штат Флорида, Манчестер, штат Нью Хампшер, Гардінер, штат Мейн, Атлантик Ситі, штат Нью Джерсі, Унсакет, штат Роад Айленд, Фреквил, штат Пенсильванія, Слеарватер, штат Флорида та Канзас Ситі, штат Канзас. Це сумний факт, але такі реалій життя і нам слід аналізувати минуле і думати про сьогодення і майбутнє на рахунок пасторського служіння і розвиток церков.
Однак, нові церкви почали приєднуватись до Конвенції під час нової хвилі еміграціі в 1990-х роках. В 2011 році президентом Конвенції було вибрано представника нової еміграціі — Анатолія Мошковського, який був пастором Української Євангельськоі Баптистськоі Церкви в місті Крум Линн, штат Пенсильванія. Він займав посаду президента Конвенції до 2018 року. Після нього пастор Роман Капран був обраний президентом Конвенції і виконує служіння в даний час.
Починаючи з 1990-х років церкви, які належать до Конвенції, продовжували служити українцям, які проживають в Сполучених Штатах, в Україні та інших країнах. Основними видами служіння Конвенції на сьогодняшній день слід вважати: — підтримка місіонерів в Україні та в інших країнах;— проведення дитячих та молодіжних таборів;— допомога студентам в навчанні в біблійних школах;— рукопокладення пасторів та дияконів на служіння;— організація різноманітних (жіночих, молодіжних, пастирських, тощо) конференцій, семінарів та форумів;— видавництво Слова Божого та християнської літератури українською мовою.
Українські помісні церкви в Чикаго та Філадельфії проводять місцеве радіовіщення, однак, радіопрограма «Голос Євангелії в Україні», яка розпочалась в 1966 році і щотижня транслювалась в Україну, припинила існування в 1993 році після того, як Україна здобула незалежність і люди можуть вільно пересуватись і відвідувати країни.
В 2020 році Об’єднання відмічає 75-літній ювілей, але слід сказати, що представництво українських церков в США було набагато раніше. Свідченням цьому є церкви в містах Честер пізніше об’єдналась з церкою м. Крум Линн (штат Пенсильванія), і Чикаго (штат Іллінойс), які мають столітню історію. Ці церкви були засновані в 1915 році.
В 2000 році наше Об’єднання стало співзасновником Української Баптистської Теологічної Семінарії в місті Борислав (Україна). Вагомий внесок зробили церкви Об’єднання та окремі жертводавці, члени наших церков, в придбанні будинку, його ремонті та фінансовому забезпеченні учбогово процесу від самого початку і далі. Згодом семінарія переїхала в місто Львів. Співпраця між Об’єднанням та семінарією продовжується до сьогодні. Важливою історичною подією було видавництво першої Українсько-Англійської Біблії в 2014 році спільними зусиллями Всеукраїнського Баптистського Братства в діаспорі та обох українських Об’єднань у США.
Більше інформації про Об’єднання можна знайти на сайті Ukrbaptist.orgТакож багато історичних фактів зібрав брат Олесь Гарбузюк на сайті https://www.revharbuziuklegacy.com в розділі «Ministries», і далі за посиланням «Church Association». Список пасторів українських церков, які служили в Конвенції з 1950 по 2000 роки, можна знайти в розділі «History» за посиланням «Famous People» і далі «Pastors».